ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПРЕЗИДІЯ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.04. 2009 №7

Про стан здійснення судочинства

адміністративними судами

Розглянувши та обговоривши матеріали вивчення стану організації та здійснення судочинства в адміністративних судах (Вищому адміністративному суді України, Львівському апеляційному адміністративному суді, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах) за 2007 рік – перше півріччя 2008 року, Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України встановили.



У діяльності Вищого адміністративного суду України мають місце численні випадки допущення істотних помилок у застосуванні норм матеріального та процесуального права, неоднакового застосування законодавства. Не враховується і судова практика Верховного Суду України при вирішенні більшості категорій справ.

Зокрема, Верховний Суд України у справах про відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, скасовуючи судові рішення Вищого адміністративного суду України, неодноразово вказував, що у таких справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Встановлення таких обставин дає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування ПДВ. В окремих випадках суми такого відшкодування є значними (наприклад, справа № К-33719/06 – 8 813 730 грн). Проте Вищий адміністративний суд України продовжує вирішувати ці справи без урахування судової практики Верховного Суду України.

Численними є випадки ухвалення Вищим адміністративним судом України судових рішень, якими стягувались з державного бюджету значні суми бюджетної заборгованості з ПДВ та нараховані на неї проценти, на підставі податкових декларацій з ПДВ за певні періоди, за наслідками з’ясування наявності у таких платників податків лише податкових накладних, без з’ясування наявності обставин, які свідчать про реальне здійснення господарської діяльності, усупереч судовій практиці Верховного Суду України (справи № К-16132/06 (31 666 66,67 грн), № К-24186/06 (6 542 890 грн), № К-11475/06 (259 429,52 грн), № К-24131/06 (457 320 грн), № К-19810/07 (6 737 093 грн), № К-36105/06 (1 229 300 грн), № К-16498/06 (1 171 752,92 грн), № К-10527/06 (2 399 659,26 грн) тощо).

Виявлено неоднакову практику розгляду справ щодо визнання недійсними установчих документів та свідоцтв платників ПДВ. У межах одного суду Судовою палатою з розгляду справ, що виникають з податкових відносин, та Судовою палатою з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб ухвалюються протилежні за своїм змістом судові рішення. В одних випадках визнається, що такий спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України, в інших – що не підлягає. При цьому наявні також судові рішення Вищого адміністративного суду України, у яких робиться висновок, що цей спір стосується корпоративних відносин.

Має місце різна практика розгляду спорів за позовами ДПІ: про стягнення реструктуризованої простроченої заборгованості за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії, про визнання недійсними договорів, укладених між суб’єктами господарювання, на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України. Зокрема, в останньому випадку судом в одних справах закривається провадження в частині визнання договору недійсним із залишенням без змін рішень попередніх судових інстанцій щодо відмови у застосуванні відповідних правових наслідків, а в інших – позовні вимоги ДПІ про визнання договору недійсним задовольняються.

У судових палатах Вищого адміністративного суду України з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб та з розгляду справ, що виникають з податкових відносин, склалася різна практика розгляду спорів про визнання недійсними, нечинними чи скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ за результатами перевірок дотримання платниками податків вимог законів України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

При розгляді спорів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими визначалися податкові зобов’язання по ПДВ, зменшувалося бюджетне відшкодування з ПДВ, а також стягувалися з державного бюджету України значні суми бюджетної заборгованості з ПДВ, Львівський апеляційний адміністративний суд залишав без змін судові рішення місцевих судів, якими задовольнялися позовні вимоги платників податків лише на підставі податкових декларацій з ПДВ за певні періоди, без з’ясування обставин реального здійснення відповідними суб’єктами господарської діяльності, наведених у постановах Верховного Суду України.

Ключові слова: судова практика,  відшкодування ПДВ,   ВСУ,  ГКУ,  право,  ВАСУ,  постанова,  ПДВ