Стаття 346. Кредитування суб'єктів господарювання

1. Для одержання банківського кредиту позичальник надає
банкові такі документи:

клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної
угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк
користування нею;

техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та
розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

інші необхідні документи.

2. Для зниження ступеня ризику банк надає кредит
позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта
господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу
належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у
банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо
вивчити стан господарської діяльності позичальника, його
платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

3. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як
правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами,
які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по
депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім
випадків, передбачених законом.

КОМЕНТАР

Так, на підставі п.2 ст.3 цього закону - кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або
будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін.
У наведеному контексті важливе значення має також Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Цим Законом до ЦКУ включено нову статтю 1056-1 «Проценти за кредитним договором».


Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.


Доповнено ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність". "Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом".


Проблема полягає у тому, що вищенаведені положення набувають чинності через 10 днів з моменту опублікування відповідного Закону, прийнятого 12.12.2008. Публікація відбулась лише 9.01.2009, отже, на нашу думку, цей закон не матиме зворотної сили і не може регулювати відносини за договорами укладеними до дати опублікування. За таких умов вказаний закон навряд чи можна розглядати як спосіб захисту боржників в умовах фінансової кризи.